Дана методика буде найбільш корисною в наступних випадках:

• Проблеми продуктивності не локалізовані в певних бізнес–процесах, а “рівномірно розподілені“ по всій функціональності системи. Всі (або майже все) користувачі скаржаться на недостатню продуктивність системи, але не можуть назвати одну конкретну операцію, продуктивність якої їх не влаштовує. Суб’єктивна оцінка формулюється так: “все працює повільно“.
• У системі є чітко локалізовані проблеми продуктивності, які не відображаються на тестовій базі в режимі одного. Наприклад, користувачі скаржаться на недостатню продуктивність документа “РеалізаціяТоваровУслуг“, але при проведенні цього документа в неробочий час і / або на тестовій базі продуктивність виявляється в нормі.
• В системі є велика кількість добре локалізованих проблем продуктивності. Завдання полягає в тому, щоб максимально швидко визначити, з чого саме слід починати оптимізацію системи. Необхідно виявити джерело (або джерела) всіх наявних проблем і знайти найбільш вузьке місце в системі.
• Система запускається в робочу експлуатацію після істотної зміни умов роботи системи:
  • змінилось навантаження на систему;
  • змінилась конфігурація;
  • змінилась версія конфігурації;
  • змінилась СУБД;
  • змінилась конфігурація обладнання;
• На початковому етапі експлуатації системи її продуктивність була визнана задовільною, але в міру наповнення інформаційної бази продуктивність стала падати.
• Планується збільшення навантаження на систему, і необхідно гарантувати відсутність в системі прихованих проблем, які можуть привести до падіння продуктивності при зростанні навантаження.
• Система стабільно працює з задовільною продуктивністю. Необхідно гарантувати своєчасну і точну діагностику проблем продуктивності в разі їх виникнення.

Крім того, методику рекомендується використовувати при проведенні багатокористувацького навантажувального тестування системи з метою оцінки продуктивності, аналізу виникаючих проблем і оптимізації системи.